Крик останньої надії
Ісус Христос - Син Бога Живого. У Нього слова вічного життя. Він – люблячий Бог – Той, Хто виправдав мене, Хто спас мене. Слава Йому!
Дорогий читачу, я хочу розповісти тобі про те, що довелося мені пережити на своєму життєвому шляху. Цей шлях ми проходимо по-різному, але спільним є те, що всі ми колись зустрічаємося з бідою, горем і спокусами . . .
Наслідки сімейної драми
Виріс я в сім’ї, де практично не знали Бога. Але батьки ставилися до мене дуже добре і намагалися вкладати в мене все найкраще. Проте дуже часто я ставав свідком їхніх суперечок і сварок, а згодом і найболючішої сімейної драми – розлучення батьків. Це було величезною травмою для дитячого серця. Після розлучення мама цілими днями працювала на роботі, намагаючись забезпечити належний достаток, і я був наданий сам собі. Більшість часу я проводив на вулиці з друзями. Ще в зовсім юному віці я спробував цигарки, горілку, дівчат, а згодом і наркотики. Я перестав слухати маму і бабусю і почав жити своїм життям, чинити так, як мені хотілося. Я переступав усі рамки. Почав красти, бити людей, вимагати гроші. Я обманював і своїх рідних, і багатьох інших людей в погоні за легкими грошима. Мені навіть на думку не спадало чесно працювати і заробляти гроші. Помаленько я котився до самого дна. Я заліз в таке болото, з якого вже важко було вибратися. Я був у полоні гріха. Я приймав наркотики, і моя доза щодня збільшувалася. Кожного дня моя душа мучилася від того, що я не міг нічого заподіяти. Я бачив, у якому стані я знаходився, та не міг нічим собі допомогти. Я став живим трупом. Я виносив з дому речі, які мама придбала своєю важкою працею. Мені не було потрібно нічого, окрім дози. Я переступав Закон Держави, навіть не задумуючись над тим, якими будуть наслідки.
Те, що повинно було трапитися
І ось трапилося те, що повинно було трапитися. Мене посадили до в’язниці на термін 9 років. Життя у в’язниці перевело мене на ще гірший рівень. Тут я побачив, що можу досягнути авторитету серед злочинців. Оскільки я був хитрий, підступний і підлий, я вмів маніпулювати людьми, і сатана мені в цьому допомагав. Я почав протидіяти адміністрації колонії, за що неодноразово мене садили до штрафного ізолятора. Це я робив спеціально для того, щоб користуватися благами інших засуджених. В зоні в мене було все – гроші, наркотики, алкоголь, травка. А ширмою служили розповіді про порядність і відносини між засудженими. Я їм розповідав про арестантську солідарність, про закони ділення – допомоги один одному та суспільству. В зоні існувала каста “блатних”, які керували іншими людьми, серед них був і я.
Але пройшов час, я почав задумуватися, для чого я живу, і який сенс мого життя. Я побачив, що в моєму житті немає щастя і взагалі нічого доброго. Я почав вникати у філософію та різні єретичні науки і зрощував своє его.
На межі божевілля
Так одного разу я прийшов до висновку, що є Вища Сила. Тоді я був на межі божевілля. Ще б трохи, і я зійшов би з розуму. Я шукав вихід, і знайшов його в Бозі. У найважчий момент мого життя милостивий Бог подав мені грішному руку допомоги. Це був крик мого серця, моєї душі. Це був крик останньої надії. Я звернувся до Бога зі словами: “Господи, допоможи мені”. І з цього моменту моє життя почало змінюватися. Господь звільнив мене від наркотичної залежності, паління, непристойних слів. Він очистив моє серце, і я почав служити Богу. Він через Своє Слово відкрив мені істину, яка дає життя.
В колонії всі були вражені змінами, які відбулися зі мною. Надалі Бог дивним чином влаштував моє життя: я звільнився на 2 роки швидше, Бог врятував мене від зараження СНІДом і зцілив від туберкольозу, допоміг налагодити відносини з рідними. Господь почав використовувати мене в служінні євангелізації. Я проповідую Слово Боже в лікарнях, у в’язниці, на вулицях.
Іншого життя я собі не уявляю. Бог є Великий, Всемогутній, Він сильний зробити неможливе.
Цехмейстер Руслан
Церква “Добра Новина”
м. Трускавець
| 
